Період публікації:

від

до

Категорія:

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки

Опубліковано: Середа, 25 березня 2020 

min
max

25.03 – 139 років від дня народження Бела Бартока (1881-1945). 

Угорський композитор, піаніст і музикознавець-фольклорист.

Народився 25 березня 1881р. у селі Надьсентміклоші в родині директора сільськогосподарського училища, музиканта-аматора (грав у місцевому оркестрі) і вчительки. Учився в Будапештській музичній академії ім. Ліста (1899—1903). З 1907 професор цієї академії по класу фортепіано. Педагогічну діяльність поєднував із концертуванням як піаніст.

Досліджував музичний фольклор багатьох народів, зокрема українського: зібрав (але не видав) близько 80 українських народних пісень. Одним з останніх творів його є обробка української народної пісні «Я купив на ярмарку ячменю» (Барток назвав її «Горе чоловіка»).

З 1888-го до 1892-го. року Б. Барток жив у Виноградові (Закарпаття, Україна), там навчився грати на фортепіано і дав свій перший публічний концерт, на якому вперше виконав власну композицію.

У творах 1900—1910-х рр. сполучав елементи архаїчного пісенного фольклору з гостродинамічними сучасними засобами вираження (п'єси для фортепіано, «Багателі», 1908, «Бурлески», 1911, «Варварське алегро», 1911, «Портрети» для оркестру, 1908, 2 струнних квартети — 1908 й 1915-17). Його новаторські твори, у тому числі опера «Замок герцога Синя Борода» (1911), не були прийняті консервативною критикою. Початок визнання Бартока пов'язаний із балетом «Дерев'яний принц» (тв. 1916). У період Угорської радянської республіки (1919) Барток разом із З. Кодай розробив демократичну реформу музичного життя в країні, за що піддався репресіям у роки хортистського режиму. В 1919 був написаний один з найвидатніших його творів — балет «Зачарований мандарин» (пост. 1926).

Освоївши досвід І. Стравінського, А. Шенберґа й інших сучасних західних композиторів, Барток продовжував і в 20-ті рр. розвивати національні фольклорні елементи. Але в деяких його творах цього часу ще гостріше виявилися тенденції до корінного відновлення засобів музичної виразності (2 сонати для скрипки, 3-й й 4-й квартети, ряд фортепіанних п'єс), що приводило іноді до надмірної ускладненості музичної мови. Цим творам Бартока властива крайня загостреність і динамізація мови, тяжіння до ударно-шумових ефектів і, в той же час, рафінований інтелектуалізм, витонченість колориту. 20-30-ті рр. — період розквіту гастрольно-концертної діяльності Бартока-піаніста (виступав у країнах Західної Європи, США, в 1929 гастролював у СРСР).

У 1930-х рр. у творчості Бартока намітився певний поворот убік більшої простоти й класичності стилю; Барток відмовляється від деяких крайностей звукового вираження, звертається до більшої тематичної ясності й чіткості образно-емоційних задумів (2-й фортепіанний концерт, 1931, «Музика для струнних, ударних і челести», 1936).

У передвоєнні роки Барток займає антифашистську позицію. Він створює твори, що своєрідно виражають ідеї гуманізму й братерства народів. У сонаті для 2 фортепіано й ударних (1937), скрипковому концерті, «Дивертисменті» для струнного оркестру (1939) національний тематизм яскраво поєднується з динамічною напруженістю, що передає тривожну атмосферу цих років. Загальна тенденція до демократизації творчості Бартока виразилася в створенні творів для музичної самодіяльності (обробка народних угорських пісень, кантата «З минулого», 1935), а також п'єс педагогічного репертуару (44 скрипкових дуети, 1931, і фортепіанний цикл «Мікрокосмос», 1937).

У період фашистської диктатури, в 1940, Барток емігрував у США, де не отримав визнання музичних кіл і вмер у бідності. З творів американського періоду найзначніший концерт для оркестру (1943) і фортепіанний концерт (1945).

Найважливіше місце у творчості Бартока займають інструментальні твори — п'єси для фортепіано, 6 струнних квартетів, сонати й рапсодії для скрипки, багаточастинні твори для оркестру. Видатне значення мають наукові дослідження Бартока в області фольклористики. Барток сильно вплинув на формування композиторських шкіл 30-50-х рр. у країнах Східної й Південно-Східної Європи.

Помер Бела Барток 26 веренсня 1945 р.

Посмертно визнаний гідним премії ім. Кошута (1948 рік) і Міжнародної премії Миру (1955 рік).

Ключові слова:

Немає коментарів

Схожі статті:

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Вівторок, 31 березня 2020 31.03 – 335 років від дня народження Йоганна Себастьяна Баха (1685-1750).  Німецький композитор, органіст і скрипаль, представник стилю бароко, один із творців світової музичної класики, вважається одним із найвидатніших композиторів світу. Народився 31 березня 1685 в місті Айзенах, де прожив до...

Переглядів: 52 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Понеділок, 30 березня 2020 30.03 – 128 років від дня народження Стефана Банаха (1892-1945). Математик світової слави, один з творців сучасного функціонального аналізу, один з двох засновників та безперечних лідерів Львівської математичної школи. Стефан Банах, син горянки Катерини Банах та Стефана Гречека, мешканця Краківського...

Переглядів: 66 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам
Анонси
Календар подій

Міжнародні спеціалізовані виставки «Освіта та кар’єра – 2020»
03 - 04 квітня 2020

Міжнародні спеціалізовані виставки «Освіта та кар’єра – 2020»

Опубліковано: Середа, 04 березня 2020


Всі анонси


Актуально
Спеціальні новини

 

Для сімей учасників АТО та Героїв Небесної Сотні влаштують благодійне дійство «Україна – це ми!»

24 серпня, з нагоди Дня незалежності України, в Музеї народної архітектури та побуту відбудеться масштабна акція, що організовують спільно Благодійне товариство «Мій тато захищає Україну» та Музей народної архітектури за...


Актуально
Спеціальні новини




Ми у Facebook
Ми у Facebook