Період публікації:

від

до

Категорія:

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки

Опубліковано: Середа, 09 жовтня 2019 

min
max

9 жовтня виповнилося 115 років від дня народження Миколи Платоновича Бажана (1904-1983) – українського поета, перекладача, культуролога, енциклопедиста, філософа, громадського діяча.

Народився 9 жовтня 1904 року в м. Кам'янці-Подільському (нині Хмельницька область) у родині військовослужбовця. Дитячі роки майбутнього поета пройшли у мальовничій Умані.

Навчався у Київському кооперативному інституті та Інституті міжнародних відносин, який не закінчив.

Почав друкуватися з 1923 року в київських газетах. Перша збірка – «17-й патруль» (1926). Під час перебування у Києві молодий поет зблизився з футуристами і почав писати в цьому літературному напрямі. Проте вже у наступній збірці «Різьблена тінь» (1927) відходить від приписів футуризму і шукає свій шлях у літературі. Упродовж 1926-1929 pp. працює редактором і сценаристом на Одеській кіностудії, редагує журнал «Кіно», дружить з Ю. Яновським і О. Довженком. У 1930 році видає нарис «О. Довженко» – перший огляд творчості й стилю цього майстра кіно.

Під час Великої Вітчизняної війни перебував у діючій армії, в 1941-1943 pp. редагував газету «За Радянську Україну!», що видавалася для населення тимчасово окупованих областей України, партизан і підпільників. Після визволення Києва у 1943-1948 pp. – заступник Голови Ради Міністрів УРСР, 1953-1959 pp. – голова Спілки письменників України, з 1958 року і до останніх днів свого життя – головний редактор Української Радянської Енциклопедії. Академік АН УРСР з 1951 року. Заслужений діяч науки УРСР з 1966 року, заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР з 1964 року, народний поет Узбецької РСР.

Його ранні поеми «Розмова сердець» (1928), «Гетто в Умані», «Гофманова ніч», «Сліпці», «Будівлі» (всі 1929), «Число» (1931), «Смерть Гамлета» (1932) написані в футуро-бароковому стилі. Бажана тих літ вважають суто епічним поетом і мало хто розуміє його особистий біль, власні переживання в образах Сліпців, Гамлета, Гофмана.

Перехід на позиції «соціалістичного реалізму» було для Бажана кроком назад від завойованих у поезії вершин. У поемах «Безсмертя» (1937), «Батьки й сини» (1939), у циклах «Сталінградський зошит» (1943), «Біля Спаської вежі» (1952) вже зникає ліричний герой, а натомість звучать банальні істини у вигляді філософських сентенцій, фальшива патетика, а замість мудрого філософа постає безособовий резонер. Збірка «Англійські враження» (1950; Сталінська премія) сповнена прагнень показати, як погано живеться на тому «гнилому Заході», і які переваги над ним має «радянський спосіб життя». Напружені пошуки свого стилю, свого місця в поезії того часу відобразилися у збірках «Міцкевич в Одесі» (1957) та «Італійські зустрічі» (1961).

Справжнім переломом у поезії М. Бажана стало повернення до ранньої поетики. Поява нового ліричного героя починається з поеми «Політ крізь бурю» (1964). Розширення тематичних обріїв і філософська заглибленість основних поетичних мотивів характерні для віршів «Чотири оповідання про надію» (1967), «Уманські спогади» (1972) та поеми «Нічні роздуми старого майстра». Філософія гуманізму позначилась на бароково-експресивній поетиці, метафоричність і карбована ритміка – на першому плані в останній збірці поета-академіка «Карби» (1978; Ленінська премія).

М. Бажан – визначний майстер поетичного перекладу. У його перекладах українською мовою зазвучали твори Ш. Руставелі («Витязь у тигровій шкурі»), А. Навої («Фархад і Шерін»), О. Пушкіна, Р. Рільке, А. Міцкевича та інших поетів. Перу М. Бажана належать численні книжки літературно-критичних і публіцистичних статей: «Люди, книги, дати. Статті про літературу» (1962), «Думи і спогади» (1982).

Помер 23 листопада 1983 року. Похований у Києві.

Ключові слова:

Немає коментарів

Схожі статті:

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Четвер, 20 лютого 2020 20.02 –   День Героїв Небесної Сотні.  Людина, розумна людина, завжди сподівається на краще. Це природно, адже ми не станемо заперечувати, що найчастіше обставини, що нас оточують, просто змушують нас це робити. Надія супроводжує нас, напевно всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася...

Переглядів: 22 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Середа, 19 лютого 2020 19.02 – 547 років від дня народження Миколая Коперника (1473-1543). Польсько-німецький астроном і математик, фізик, правник, дипломат, економіст, канонік та лікар. Автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи. Народився 19 лютого 1473 року в Торуні, Польща. У 1491 році вступив до Краківського...

Переглядів: 74 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам
Актуально
Спеціальні новини

 

Для сімей учасників АТО та Героїв Небесної Сотні влаштують благодійне дійство «Україна – це ми!»

24 серпня, з нагоди Дня незалежності України, в Музеї народної архітектури та побуту відбудеться масштабна акція, що організовують спільно Благодійне товариство «Мій тато захищає Україну» та Музей народної архітектури за...


Актуально
Спеціальні новини




Ми у Facebook
Ми у Facebook