Період публікації:

від

до

Категорія:

«Сьогодні Україна та світ відзначають»: інформаційний щоденник Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки

Опубліковано: П`ятниця, 12 лютого 2016 

min
max

12.02  – 145 років від дня народження Мартовича Леся (1871-1916).

Ле́сь Марто́вич (Олекса Семенович Мартович, 12 лютого  1871, Торговиця,  Городенківський  район , Івано-Франківська область — †11 січня  1916,  Зубейки,  Жовківський район, Львівська область, похований в с. Монастирок) — український  письменник і громадський діяч, доктор права.

Життєпис

Народився 12 лютого 1871 в селі Торговиця Городенківського повіту у родині сільського писаря. Батько самотужки навчився грамоти, що допомогло йому піднятися з наймита до писаря, стати «взором порядного, непідкупного громадянина», авторитетним серед односельчан. Мав 15 моргів поля, гарну хату, пасіку і сад. За спогадами Василя Стефаника, родина Мартовичів належала до давньогорабинського єврейського роду, останній представник якого (дід письменника) прийняв християнство і був вигнаний з єврейської громади (кагалу).

Після закінчення сільської школи 1882 вступив до Коломийської ґімназії з польською мовою навчання. Тут він познайомився зі своїми майбутніми товаришами Василем Стефаником та Марком Черемшиною. 1889-го опублікував свій перший твір — оповідання «Не-читальник». 1890 звільнений з ґімназії в Коломиї і змушений був закінчувати навчання в ґімназії Дрогобича.

У червні 1892 закінчує ґімназію і записується на юридичний факультетЧернівецького університету. Закінчив навчання лише через 17 років (1909), оскільки батько не мав змоги утримувати сина в університеті, і тому Мартовичу доводилося розраховувати тільки на себе. 1895-го успішно склав екзамен і отримав право працювати помічником адвоката. Займався громадськими справами: працював у нелегальному гуртку, члени якого проводили серед селян культурно-освітню роботу; збирав і вивчав фольклорні матеріали; видавав свою літографовану газету «Збірка»; засновував по селах читальні тощо. У той же час він був редактором львівської газети «Хлібороб» (1893), одержуючи мізерну платню — 30 гульденів, а в 1897–1898 роках став редактором «Громадського голосу», який до того редагував Іван Франко. Був членом Української Радикальної Партії.

1898-го перебрався до Львова, також перевівся, хоч і з проблемами, на навчання до Львівського університету. В цей час розпочався етап інтенсивної творчості, його твори стали систематично друкувати у львівських газетах і часописах. Працював у Львові, Дрогобичі, Городку і Стрию. Починаючи з 1905, важко хворів. Його навістив одного разу І.Франко. Після закінчення екстерном навчання в Львівському університеті 1909-го отримав диплом адвоката і відкрив власну невелику адвокатську контору. 1910, після погіршення стану здоров'я, не маючи можливості виконувати свої професійні обов'язки, він припинив адвокатську практику, яка й до цього не приносила значних прибутків.

З 1911 жив у селі Зарубани, теперішнього Яворівського району на Львівщині, у свого товариша І.Кунціва. Співпрацював з кількома львівськими періодичними виданнями. У 1914 отримав наукову ступінь доктора права Львівського університету.

Однак стан здоров'я з кожним днем погіршувався. Помер 11 січня 1916 у селі Зубейки (нині розташоване на території Жовківського району Львівської області), похований у сусідньому селі Монастирок. У будинку, в якому жив Л. Мартович в Зубейках, наразі міститься школа на якій встановлена меморіальна дошка.

Літературна творчість

Лесь Мартович — автор 27 оповідань.

Свої новели з селянського життя Лесь Мартович писав покутською говіркою.

Писати Лесь Мартович почав ще в гімназії. Перше оповідання «Не-читальник» було написане в 1889. Мартович — письменник сучасного йому села, тематично дуже близький до Василя Стефаника та Марка Черемшини. Входив до так званої «Покутської трійці». Його герої — селяни з найвіддаленіших сіл Західної України. У своїй творчості письменник відходить від народницьких канонів; він нерідко розвиває глибокі соціально-економічні корені класової нерівності на селі («Мужицька смерть»). Мартович змальовував односельчан, глибоко люблячи їх. Виразна риса його художньої манери — поєднання трагічного з комічним, гумор, який часом переходить у гостру сатиру. Особливо вдалися Мартовичу образи селян у повісті «Забобон» (1911).

Твори

  • Корпус літературних творів Леся МАРТОВИЧА
  • Лумера
  • Іван Рило
  • Винайдений рукопис про руський край
  • Мужицька смерть
  • За топливо
  • За межу
  • Ось поси моє
  • Зле діло
  • Стрибожий дарунок
  • Відміна
  • Гарбата
  • Грішниця
  • Хитрий Панько
  • Квіт на п'ятку
  • Війт
  • Смертельна справа
  • Булка
  • Прощальний вечір
  • Народна ноша
  • Забобон

Ключові слова:

Немає коментарів

Схожі статті:

«Вчителеві-предметнику»: анотовані інформаційні огляди періодики Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки «Вчителеві-предметнику»: анотовані інформаційні огляди періодики Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки Опубліковано: Вівторок, 16 липня 2019 Учителеві-предметнику (тижнева оглядова інформація літератури (8 -14 лип. 2019 р.) «З питань методики викладання навчальних предметів у загальноосвітній школі» Українська мова та література Бойко, Наталія. Українська мова з «теплими історіями». Міні-посібник-практикум [Текст] : [8-й клас]...

Переглядів: 98 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам

Відкрито книжкову виставку, присвячену Олені Пчілці Відкрито книжкову виставку, присвячену Олені Пчілці Опубліковано: Понеділок, 15 липня 2019 До 170-ти річчя від дня народження Олени Пчілки (Ольга Петрівна Косач; 1849-1909), української письменниці, драматурга, публіциста у приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку: «Зірка українського відродження»: (експонується з 10 липня до 31...

Переглядів: 77 Коментарів: 0

Науково-педагогічна бібліотека - освітянам
Актуально
Спеціальні новини

 

Для сімей учасників АТО та Героїв Небесної Сотні влаштують благодійне дійство «Україна – це ми!»

24 серпня, з нагоди Дня незалежності України, в Музеї народної архітектури та побуту відбудеться масштабна акція, що організовують спільно Благодійне товариство «Мій тато захищає Україну» та Музей народної архітектури за...


Актуально
Спеціальні новини


Ми у Facebook
Ми у Facebook